12 День практики (03.03.2020)

Дванадцятий день виробничої педагогічної практики.

   На дванадцятий  день практики окрім того, що день проходив на уроках з учнями та проведення уроку інформатики на тему: "Типи даних в електронних таблицях. Обчислення в електронних таблицях. Адресація. Формули", я вирішила зробити психолого-падагогічний аналіз уроку геометрії на тему: "Друга ознака рівності трикутників", який проводила Любов Юріївна. Також після уроку ми обговорили мій конспект, який я готувала на проведення завтрішнього урока з алгебри.

Аналіз уроку геометрії.

Тема: «Друга ознака рівності трикутників».

Мета:

а) навчальна: ознайомити учнів з теоремою «про другу ознаку рівності трикутників»; домогтися, щоб учні зрозуміли її відмінність від першої ознаки; сформувати уміння відтворювати зміст теореми та застосовувати поняття до розв’язування вправ теми;

б) виховна: виховувати взаємоповагу, здорове суперництво, охайність записів, працьовитість, інтерес до математичних знань; виховувати вміння вислухати інших, активність, самокритичність, самостійність;

в) розвивальна: розвивати пізнавальну діяльність, усне мовлення (наводити приклади, пояснювати хід практичних дій); розвивати увагу, логічне мислення (вміння лаконічно висловлювати математичну думку); розвивати вміння орієнтуватися в нестандартних ситуаціях, кмітливість.

Тип уроку: комбінований урок.

Задачі уроку:

    1. Засвоїти теоретичні відомості про другу ознаку рівності трикутників.

  2. Сформувати вміння застосовувати набуті теоретичні знання про другу ознаку рівності трикутників.
   3. Сформувати вміння  обчислення прикладів та розв’язування задач.

Структура уроку:

1. Організаційний момент. (1 хвилина)

2. Перевірка домашнього завдання, актуалізація попередніх знань, навичок, вмінь та їх корекція. (4 хвилини)

3. Повідомлення теми, мети та задач уроку. (2 хвилини)

4. Мотивація учбової діяльності школярів. (3 хвилини)

5. Виклад нового матеріалу. (15 хвилин)

6. Сприйняття та первинне застосування набутих знань. (13 хвилин)

7. Підведення підсумків уроку. (5 хвилин)

8. Повідомлення домашнього завдання. (2 хвилини)

Щоб наукова інформація для дітей не була занадто складною, вчитель намагається подати її у спрощеному варіанті, тобто поєднує науковість з доступністю. Для того, щоб дітям було цікаво та вони трохи відпочили, вчитель розповідає їм факти з історії математики, наводить приклади (досить багато ілюстративних прикладів практичного застосування знань, порівнянь, використовуючи у вигляді наочностей формули та правила, також приклади з життя, все це загалом дозволяє більш складний матеріал зробити доступним та ефективним, заохочуючи в процес сприйняття навчальної інформації більшу частину учнів).

Активізація пізнавальної діяльності учнів не можлива без активізації їх уваги, тому увазі приділялось багато часу. На початку уроку вчитель організував мимовільну увагу учнів, підвищивши голос для угамування класу після перерви. Після оголошення теми уроку та постановки проблемної задачі, яку діти ще не знають як розв’язувати, в учнів, але не в усіх, переважала довільна увага. Колективну та індивідуальну увагу учнів вчитель активізує такими прийомами, як метод евристичної бесіди, самостійні завдання, які передбачають активізацію уваги учнів (наприклад діти самостійно розв’язували задачі на доведення, виконували  завдання аналогічні до тих що  розв’язував вчитель), прийом самоконтролю на різних етапах уроку з використанням відкидних дошок, самоперевірка та взаємоперевірка.  Також Любов Юріївна використовувала дидактичні матеріали у вигляді карток, на яких були індивідуальні завдання для учнів.

На уроці була організована зміна видів діяльності учнів, тому це вимагало від них переключення та розподілу уваги. Потрібно було це тоді, коли учень біля дошки виконував завдання, а інші повинні стежити за правильністю виконання та записувати собі у зошит. Також учні переключалися з одного виду діяльності на інший, виконуючи завдання усні, письмові та разом усим класом.

На уроці об’єктом сприйняття учнів була мова і способи пояснення вчителя, а саме: записи на дошці, індивідуальні картки, таблиці та текст підручника. Вчитель пояснює усе чітко, лаконічно, не вживаючи складних для учнів слів. Текст підручника також мав пояснення, наводились приклади завдань за якими діти могли звірятися. З метою засвоєння учнями нового матеріалу, вчитель весь час звертався до них з проханням розповісти те чи інше правило або пояснити розв’язання прикладу. Особливу увагу вчитель звертав на учнів, які весь час відволікаються та запитував їх, щоб повернути хоча б на деякий час їх увагу на урок. Постійне спілкування вчителя з класом, спонукало дітей сконцентруватися.

Формування наукових понять відбувається за допомогою пояснювально-ілюстративних методів, бесід з класом. Досить вдало були підібрані наочності. Вчитель доцільно використовував індуктивний і дедуктивний методи при повідомленні нового матеріалу.

Урок був побудований за нарощуванням темпу, тобто спочатку клас розв’язував за допомогою вчителя повільно легкі завдання, пояснюючи кожну дію та проговорюючи правило, а потім самостійно і на швидкість. Відповіді учнів були логічними, але деякі припускалися помилок, які одразу вчитель виправляла. Згодом приклади розв’язувалися по аналогії з попередніми, виробивши механічну пам’ять.

На уроці активізувалася фантазія дітей. Вчитель запропонував уявити учням, що, якщо потрібно знайти відстань між пунктами, але існує перешкода, наприклад, тече річка. Діти повинні зобразити малюнок, так, щоб розв’язок задачі був на використання другої ознаки рівності трикутників. Відповіді учнів відрізнялися незвичайними баченнями та різноманітністю, що вказувало на розвинутість фантазії та творчої уяви.

Вчителем був добре організований зворотній зв’язок, вона ставила запитання учням, щоб зрозуміти глибину осмислення ними нового матеріалу. Характер відповідей учнів багато в чому впливав на подальші дії та слова вчителя. Залежно від правильності відповіді учня Любов Юріївна вирішувала чи може вона перейти до більш складних завдань чи залишатись поки на цьому рівні. В кінці уроку учні, які гарно працювали та виконували самостійно задачі на доведення отримали оцінки.

Методи та прийоми, які були використані під час уроку дозволили сформувати здатність працювати як самостійно, так і колективно. Розвивались такі якості як стійкість, вміння контролювати та оцінювати себе, висловлювати свою думку та поважати чужу.

Мета уроку досягнута, про це свідчать правильні відповіді учнів на питання та майже без помилково розв’язані приклади. Діти були зацікавленні активною роботою, що створював вчитель на уроці, завжди щось розповідаючи цікаве. Також можна сказати, що вчитель доцільно підбирала завдання від легких до складних. Урок дозволив учням розвинути свою математичну культуру, зрозуміти важливість даної теми.
Отже, знання психологічних особливостей учнів дозволило вчителю успішно вибрати правильні методи і прийоми викладання матеріалу та провести урок чітко підкреслюючи важливі моменти. На даному уроці були розвинені елементи розумової діяльності, сформовані основні знання, уміння і навички, здійснено значний виховний вплив на учнів. Вчитель виробив у дітей навички порядності та дисциплінованості, що стануть їм у пригоді у майбутньому.

Аналіз уроку інформатики

Тема. Типи даних в електронних таблицях. Обчислення в електронних таблицях. Адресація. Формули.

Мета:

навчальна: сформувати поняття формули, розглянути правила введення формул, види помилок під час введення формул і способи їх усунення, пояснити правила запису формул і використання адрес клітинок і діапазонів у формулах; модифікацію формул; навчити виконувати обчислення за даними електронної таблиці, використовуючи вбудовані функції;

розвиваюча: сприяти всебічному розвитку особистості; розвивати практичні вміння та навички учнів щодо наочного представлення інформації за допомогою комп’ютера; для формування наукового світогляду зазначити використання електронних таблиць для розв’язання задач по фізиці, хімії, математиці і т.д.;

виховна: виховувати інформайційно-освідчену людину, свідоме ставлення до формування інформаційної та комунікативної компетенції.

Тип уроку: комбінований урок (засвоєння та застосування нових знань, умінь, навичок).

Дидактичне забезпечення: Презентація на тему: «Типи даних в електронних таблицях. Обчислення в електронних таблицях. Адресація. Формули.»; комп’ютери підключені до мережі Інтернет; підручник.

Методичне забезпечення: Дошка, ноутбук, проектор; презентація на тему: «Типи даних в електронних таблицях. Обчислення в електронних таблицях. Адресація. Формули.»; інструктивні картки.

Програмне забезпечення: прикладне загального призначення –  Microsoft Excel, Windows.

План уроку

1. Організаційний момент. (2 хв.)

2. Мотивація навчальної діяльності. (3 хв.)

3. Актуалізація опорних знань. (5 хв.)

4. Вивчення нового матеріалу. (13 хв.)

5. Застосування  знань та навичок. (15 хв.)

6. Підведення підсумків уроку. Рефлексія. (5 хв.)

7. Домашнє завдання. (2 хв.)

 Запропонований матеріал відповідав програмним вимогам, його об’єм був достатнім. Між практичним завданням і теоретичним матеріалом, який учні вивчали на попередніх уроках прослідковується чітка відповідність. На уроці учні свідомо і активно застосовували свої знання та вміння, тому більшість з них справились з поставленими завданнями. Прослідковується єдність освітньої, розвивальної та виховної цілей. Практичне завдання показує тісний зв'язок теми, яку учні вивчають, з життям.
 Учні старанно виконують поставлені мною завдання. Вони мають можливість оцінити свої прогалини в знаннях і висловити свою думку про урок (прослідковується зворотній зв'язок).
 На даному уроці я досягнула поставленої мети. Учні зуміли повторити раніше вивчений теоретичний матеріал і застосувати свої знання на практиці. Найцікавішою була для них практична робота. Загалом мені сподобалось співпрацювати з учнями на уроці.