Сьогодні я зайнялася написання самоаналізу проведеної виховної години та психолого-педагогічним аналізом лекції.
Самоаналіз проведеної кураторської години на тему: «Етикет і культура спілкування».
Виховний захід на тему: «Етикет і культура спілкування» був проведений у 4-го курсу групи МІ-18 15.11.2021 року, в Google Meet. За проведення кураторської години були відповідальні студентки ІІ курсу магістратури фізико-математичного факультету Лисуненко Анастасія Володимирівна та Грідіна Олена Олександрівна. Виховний захід проводився, у формі ситуативного практикуму з даної теми.
Метою заходу було: розширити поняття про етикет та культуру спілкування, розвинути комунікативні навички студентів. Виховувати етичні норми безконфліктного спілкування з молодшими, ровесниками та дорослими.
Зміст заходу повністю відповідав поставленим виховним завданням, рівню розвитку даного колективу, а також віковим та індивідуальним особливостям студентів. Матеріал для вихованців був доступним і зрозумілим. Реалізація принципу поєднання інтересу, вмінням керувати конфліктом, використовувати гумор під час спілкування, дотримуватися такту, були забезпечені за допомогою різноманітних прикладів із життєвих ситуацій. Під час проведення виховного заходу ступінь уважності, активності, зацікавленості та дисциплінованості студентів був задовільний. Група емоційно обговорювала проблему спілкування з одногрупниками, жваво брала участь у роботі над бесідою та тестовими завданнями, доповнювала захід своїми власними думками. У майбутньому, при проведенні кураторських годин такого типу слід звернути увагу на тих студентів, які є менш комунікабельні, ніж інші, та намагатися залучити їх якомога більше у роботу групи.
На мою думку, мету, яку було поставлено вдалося реалізувати. Після закінчення виховної години студенти були задоволені проведеним заходом, висловилися стосовно, того що дізналися багато корисних порад, особливо рекомендації щодо прискорення процесу вирішення конфлікту. Важливість проведення виховного заходу такого типу полягає у тому, що студенти мають можливість зрозуміти, що необхідно виховувати в собі етичні норми безконфліктного спілкування з особистостями які їх оточують, поважати думку інших, а також завдяки певним завданням та обговоренням розвинути комунікативні навички студентів; вмотивувати ставати кращим і йти до своєї цілі.
Психолого-педагогічний аналіз лекції Лов’янової І. В. з теми «Показникові, логарифмічні рівняння та нерівності».
Викладач: Лов’янова Ірина Василівна.
Факультет: фізико-математичний.
Курс: V, група МІм-17.
Предмет: методика навчання математики.
Дата, час та місце проведення: 11.11.21, 15:30−16:50, дистанційний формат проведення у Google Meet.
Тема лекції: Показникові, логарифмічні рівняння та нерівності.
Мета лекції:
- освітня: ознайомити студентів із змістом навчального матеріалу теми «Показникова та логарифмічна функції» та навчальними досягненнями учнів розглянувши витяг з програми: Алгебра і початки аналізу в 11 класі; проаналізувати поняття «показникове рівняння», «логарифмічна нерівність» представлені в шкільному підручнику;
- розвивальна: розвивати увагу, логічне мислення, інтелект студентів; уміння аналізувати та класифікувати, пояснювати, робити умовиводи за аналогією;
- виховна: виховувати культуру математичного мовлення та звичку до систематичної розумової праці.
Мета лекції відповідає змістові теми, чітко сформульована та є науково обґрунтованою. Лекція супроводжувалась засобами інформаційно-комунікаційних технологій.
Лекція була побудована наступним чином:
1. Організаційний момент.
2. Актуалізація знань, умінь та навичок студентів.
3. Виклад основного теоретичного матеріалу лекції.
4. Підведення підсумків.
Змістовні частини відповідного навчального матеріалу послідовно та логічно подавалися студентам. На початку Ірина Василівна ознайомила студентів з темою та метою лекційного заняття, планом лекції та планом роботи над кожним питанням. Потім, лектор поставила низку питань студентам, що актуалізували їх знання, наприклад: «Дайте визначення показникового рівняння та логарифмічної нерівності», «Назвіть методи розв’язання показникового рівняння та логарифмічної нерівності». Виклад основного матеріалу відповідав попередньо заявленому плану лекції. Ірина Василівна завжди акцентувала увагу студентів при переході від одного питання лекції до іншого. Зміст лекції охоплював основи питання щодо проблематики, головні питання були вірно і чітко сформульовані. Наприкінці кожного з питань лекції лектор узагальнювала зміст питань та підводила підсумки виділяючи головне.
З літературою та іншими джерелами студенти були ознайомлені на початку вивчення курсу, тому викладач лише зазначила, що на електронному курсі дисципліни (що знаходиться на платформі Moodle), у розділі, що збігається з темою лекції, а також у Google класі є всі необхідні і додаткові матеріали.
Говорячи про ступінь науковості матеріалу, можна зазначити, що, питання були розглянуті на достатньому науковому рівні, матеріал відповідав базі знань студентів та їх віковим особливостям, тобто був доступним для їх сприйняття.
Протягом всієї лекції відчувався зворотній зв’язок, викладач часто зверталась до аудиторії, ставлячи їм запитання, на які студенти в свою чергу давали відповіді. Також студенти активно брали участь у обговоренні деяких тверджень. Ірина Василівна пояснювала матеріал в доступній формі, при цьому слідкувала за правильністю формулювань наукових тверджень.
Викладач під час лекції намагалася встановлювати міжпредметні зв'язки, наприклад, виводячи правила розв’язання показникових, логарифмічних рівнянь та нерівностей; використовувала спосіб винесення спільного множника за дужки, який вивчався студентами раніше.
На лекції було поєднане оптимальне співвідношення конкретного та абстрактного. Теоретичний матеріал підкріплювався наочностями, зокрема,
Ірина Василівна показувала таблиці, схеми, формули та відомості про математиків, які досліджували дану тему.
Більшість матеріалу лекції було подано у пояснювально-ілюстративній формі. Лекція була інформаційно насиченою, особливо у першій частині, оскільки містила аналіз витягу з програми: Алгебра і початки аналізу в 11 класі, представлену у вигляді таблиці. Зміст лекції не був перевантаженим науковими термінами, фактами. Письмовий та усний матеріал заняття був поданий лектором граматично вірним.
Викладач вдало розставляла акценти на ключових поняттях, проявляючи це наступним чином: підвищуючи голос, зосереджуючи студентів на понятті, сповільнюючи темп голосу для матеріалу, який необхідно було занотувати, пришвидшуючи темп, говорячи додаткову інформацію. Під час заняття у мові лектора не було помічено слів-паразитів, її мова була чіткою і лаконічною.
У ході лекції Ірина Василівна намагалася надати значущості матеріалу, що вивчається, не одноразово робивши акцент на практичному застосуванні поняття: «На практичному занятті ми будимо розв’язувати задачі на логарифмічні, показникові рівняння та нерівності».
Деяку частину матеріалу, викладач залишала студентам на самостійне опрацювання, частина цих завдань полягала у роботі за аналогією, а частина вимагала обмірковувань, лектор лише зробила деякі установки щодо розв’язання завдань. Студенти, що брали активну участь у обговореннях отримували похвалу від лектора, студентам що робили помилки при відповідях на питання, викладач давала вказівки, що потрібно повторити, на що звернути більше уваги.
На початку лекції у студентів спостерігалася мимовільна увага, лекція від початку була насиченою і почалася з опитування всіх присутніх, тому викладач одразу зосередила увагу, студентів; вони швидко включилися у темп заняття і на зміну мимовільній увазі прийшла довільна. Першу частину заняття у студентів спостерігалася стійка увага, але приблизно у середині заняття увага почала розсіюватись, але викладач саме перейшла до тих завдань, які вимагали участі студентів: лектор пропонувала допомогти їй зі застосуванням методів розв’язування логарифмічних нерівностей до розв’язування логарифмічних рівнянь. У моменті розосередженості уваги викладач робила зауваження: «можна зробити собі помітку», і студенти знову включилися у роботу та зосереджувались на тому, що каже лектор.
Задля того, щоб знання студентів носили структурний характер, Ірина Василівна відразу, на початку заняття, повідомила місце теми у розділі, а також структурувала кожне питання лекції, повідомивши: «Будемо розглядати кожне питання за таким планом». Наприкінці кожного питання та загалом лекції робила узагальнення, що надало можливість студентам осмислювати поняття та вносити їх у систему знань.
Під час лекції викладач активізувала усі види пам’яті студентів довготривалу - «минулого разу ми говорили...», короткочасну - «сьогодні ми вивчали методику навчання логарифмічних, показникових рівнянь та нерівностей, яку будемо використовувати для розв’язання наступних задач». За для того, щоб основний матеріал лекції студенти запам’ятали, викладач наголошувала, на тому, що треба записати.
Спираючись на зміст матеріалу, можна сказати, що переважала словесно-логічна та образна пам’ять: матеріалом для запам’ятовування виступали поняття, судження, умовиводи, зв’язки між поняттями (словесно-логічна пам’ять) та відповідно, уявлення про поняття та їх властивості, що виступали об’єктами зорової (зображення таблиць та схем), слухової (мова лектора) та образної пам’яті.
Стиль спілкування викладача зі студентом - демократичний. Це виявляється у заохоченні до активності студентів під час лекції, колективне обговорення питань, вирішення проблемної ситуації, активний діалог між студентами і викладачем.
Такий стиль спілкування є надзвичайно доцільним і ефективним оскільки дозволяє розкрити творчий потенціал студентів, заохочує до
ініціативи, ефективно використовує мотивацію, студенти мають можливість «насолоджуватись» результатами своєї діяльності; загалом відчувався сприятливий психологічний клімат. Під час лекції не було виявлено фактів конфліктності відносин між викладачем та студентами, на лекційному занятті панувала доброзичлива атмосфера.
Викладач дотримувалася педагогічного такту, була грамотна у спілкуванні зі студентами, виконувала педагогічний вплив без наказів, а засобами мотивації, вміло слухала співрозмовника, без зухвалості і зарозумілості. Навіть тоді, коли думки студентів були не вірними: не було виявлено випадків приниження гідності студентів. Ірина Василівна володіє діловим тоном спілкування та уважна до аудиторії.
Протягом майже усієї лекції викладач залучала студентів до активності: вела з ними діалог, пропонувала самостійно довести твердження та ін., таким чином на занятті спостерігалась постійна розумова активність учнів, тим паче, що лектор намагалася залучити до роботи якомога більше студентів.
Зацікавленість до матеріалу проявлялась в основному, у моменти, коли
викладач наводила приклади практичного застосування понять: зобразіть на координатній площині множину точок, координати яких задовольняють рівність: lg𝑥𝑦=lg𝑥+lg𝑦.
В цілому, можна сказати про те, що лекція пройшла успішно. Лектор ознайомила студентів із загальними відомостями щодо методики навчання розглядуваної теми та навела різнотипові приклади.
Протягом лекції студенти виявляли інтерес до матеріалу, що вивчався, були уважні, проявляли повагу до викладача.
Немає коментарів:
Дописати коментар