Сьогодні я завершила аналіз даних, щодо інтерпретації результатів соціометричного дослідження, побудувала соціодіаграми та дооформила психолого-педагогічну характеристику 10-го класу.
Соціометричне дослідження за формальним критерім:
Соціометричне дослідження за не формальним критерієм:
Психолого-педагогічна характеристика 10-го класу:
Хутірський ліцей Петриківської селищної ради на чолі з
директором Тимошенко Тетяною Іванівною, заступниками директора з
навчально-виховної роботи Лисуненко Наталією Вікторівною та заступником директора з виховної роботи
Чубінець Юлією Володимирівною посідає не останнє місце серед шкіл
Петриківського району. Учні займають призові місця на районних та обласних олімпіадах. У школі працюють
висококваліфіковані вчителі, у яких є чому повчитися.
У школі 10 клас є одним із
найактивніших. Звичайно бере участь в активному житті школи, міських конкурсах
та олімпіадах. В цьому році двоє учнів перевелись з інших шкіл, вони досить
швидко приєдналися у колектив. На мою думку значна заслуга цього завдяки
класному керівнику – Дінець Ірині Миколаївні. До класного керівника, 10 клас
ставиться з повагою, виконують її прохання та прислуховуються до порад. Ірина
Миколаївна тримає свій клас «в ежовых рукавицах». Вона знає їх всі звички і не
дає їм чинити шкоду. Рівень вихованості учнів даного класу заслуговує
задовільної оцінки. У спілкуванні з вчителями учні проявляють вихованість і
тактовність. Навіть коли вони не згодні з вчителем в них діє система:
«промовчи, розумнішим будеш». Пізнавальні можливості учнів класу є на
достатньому рівні, учні вміють логічно мислити, у них розвинена уява, однак не
завжди уважні. В класі є 2 відмінника, ще 1 може навчатися на «відмінно», решта
учнів – «хорошисти» та «двієчники».
У класі навчається 11 учнів: 4
дівчини та 7 хлопців. Вік дітей – 15-16 років. У класі є формальний розподіл
обов’язків, однак учням він не відомий. Діти знають тільки, що старостою класу
призначена Кравець Карина, а її заступником – Мілованова Євгенія. Психологічна атмосфера в класі – досить
позитивна, загальний психологічний клімат класу доброзичливий. Добре видно, що у класі навчаються підлітки,
провідною діяльністю у них виступає інтимно-особистісне спілкування.
Лисуненко Павло – простий у спілкуванні, товариський
хлопець. Має хороші стосунки як з хлопцями, так і з дівчатами класу. Робимо
висновок, шо Павла вважають лідером у навчанні через його «універсальність»,
адже йому легко даються і гуманітарні науки, і точні. Часто спостерігали, як Павло
консультує учнів з приводу домашнього завдання, з ним звіряються і на нього
рівняються.
Цілком зрозумілим є склад групи «ізольованих». Так, Задорожній
І., Пищида К. мало уваги приділяють навчанню. З розмови з ними встановили, що
хлопці займаються професійним спортом, часто беруть участь у міських, обласних
та всеукраїнських спортивних змаганнях, тому «математика і фізика для них
нецікаві» (проте іноді виявляють інтерес до вивчення історії і географії). У
класі є учень з негативними переживаннями через усвідомлення свого
несприятливого становища – Хлібников І. Справа в тому, що раніше хлопець
навчався в іншій школі. Видно, що йому важко дається навчання. Часто він не
встигає за темпом сприйняття своїх однокласників, рідко виконує домашні
завдання з математики, фізики, списує їх у своєї товаришки по парті Рудик О.
Формальна структура класу характеризується наявністю мікрогруп:
1) Миронов Давід, Рудик Оксана, Харченко
Олександр (відкрита різностатева мікрогрупа);
2) Лисуненко Павло, Гальченко
Костянтин, Кайтовська Дарія, Кравець Каріна, Мілованова Євгенія (відкрита
різностатева мікрогрупа, двосторонній вибір дівчат можна пояснити їх
функціональними обов’язками старости і заступника старости класу);
3) Задорожній Ілля, Хлібников Іван
(закрита різностатева мікрогрупа).
Неформальна структура класу
відрізняється від формальної. Так, чітко виражених «зірок» виявляться досить
багато, Лисуненко П. користується популярністю в однокласників разом з
Мироновим Давідом та Міловановой Євгенієй. Багато дітей за цим критерієм мають
індекс соціометричного статусу вищий, ніж за формальним (Гальченко К., Кайтовська
Д., Пищида К.). До групи «ізольованих» потрапляють Харченко О., Хлібников І.
Неформальна структура класу також характеризується наявністю
мікрогруп:
1) Гальченко Костянтин, Кайтовська
Дарія, Миронов Давід, Мілованова Євгенія (відкрита різностатева мікрогрупа;
дійсно мають дружні стосунки, часто спілкуються на перервах, на уроках сидять
за сусідніми партами; гуртуються навколо Лисуненко Павла – цікавої та
неординарної особистості);
2) Задорожній Ілля, Рудик Оксана
(відкрита різностатева мікрогрупа; сидять за одною партою, тісно спілкуються
між собою);
3) Кравець Каріна і Пищида Костянтин
(закрита різностатева мікрогрупа; проте у щоденному спілкуванні тісний
взаємозв’язок між учнями не спостерігається).
Загалом
учні класу уникають конфліктів. Наявна відкрита конкуренція між учнями
сильнішої групи. Так, улюбленці вчителя інформатики Гаращенко О. М. (Оксана
Михайлівна безсумнівно впливає на формування особистості учнів у зв’язку з
великим навантаженням у класі) Лисуненко П., Миронов Д., Кравець К. постійно
конкурують між собою, слідкують за об’єктивністю оцінювання вчителем їх
навчальних досягнень. Варто зауважити, що подібної конкуренції в слабшій групі
не спостерігається.
Виходячи
з результатів соціометричного дослідження, встановлюємо, що рівень благополуччя
взаємин у класі є середнім за формальним (1 коло – 3 учнів, 2 коло – 1 учень, 3
коло – 2 учнів, 4 коло – 5 учнів) і неформальним (1 коло – 8 учнів, 2 коло – жодного,
3 коло – 1 учень, 4 коло – 2 учнів) критеріями. Тому психологічний клімат у
колективі досить сприятливий. За рівнем задоволеності своїм статусом в класі
найбільш численною є група повністю задоволених (за обома критеріями). Зовсім
небагато у класі учнів, які хоча б частково були незадоволені взаєминами з
однокласниками (Задорожній І., Харченко О., Хлібников І.).
Варто
відзначити, що в класі деякі хлопці мають думку, що «навчання не для справжніх
хлопців» і часто насміхаються з тих, хто відповідально відноситься до навчання.
Так, жертвою глузувань Гальченка К. часто стає Миронов Д. Гальченко К. постійно
дезорганізує учбову дисципліну на уроках, грає в ігри на телефоні, зневажливо
поводить себе по відношенню вчителів. У розмові з учителем біології Шулик Н. І.
дізналися, що в п’ятому класі Костянтин був відмінником, але через свою
хронічну лінь і неналежну увагу з боку батьків хлопець почав відставати у
навчанні, хоча потенціал у нього величезний.
Звісно,
головним аспектом наших спостережень стали особливості поведінки та діяльності
учнів під час уроків. В цілому, на заняттях у класі панує робоча атмосфера.
Рівень дисципліни в більшості випадків задовільний. Учні готуються до уроків,
часто об’єднуються в групи для підготовки колективних доповідей і презентацій,
тому вчителям легко працювати в класі.
Домінують соціальні мотиви учбової діяльності (більшість дітей розуміють, що
вони стоять на порозі дорослого життя і незабаром доведеться складати ЗНО, аби
вступити до омріяних університетів, тому відчувається розуміння дітьми
соціальної значимості навчання, особливо під час вивчення суспільно-гуманітарних
і природничих наук). На уроках математики та фізики в учнів сильнішої групи
спостерігаються також внутрішні мотиви, зокрема задоволення від самого процесу
розв’язування задач, бажання дізнатися щось нове, обґрунтування правильності
власних міркувань).
Психолого-педагогічні особливості класу відповідають віку дітей. Так, центральним новоутворенням у цьому віці є особистісне і професійне самовизначення, основною спрямованістю юнаків є зосередження в майбутнє. Учбово-професійна діяльність як провідний вид діяльності притаманний більшості учнів класу, тому, вочевидь, відсутнє об’єднання учнів у стійкі мікрогрупи.
В шкільному самоврядуванні учні класу участі не беруть, проте активно долучаються до організації шкільних заходів. Так, дівчата без допомоги класного керівника підготували презентацію класу на загальношкільному ярмарку, номер-привітання на концерт, присвячений Дню вчителя. У класі є традиція спільних поїздок та екскурсій різними містами України під час канікул.
Також провела бесіду на тему: «Виховуємо повагу до символів нашої батьківщини».
Немає коментарів:
Дописати коментар